1. |
Вогні твого міста
02:16
|
|||
|
Вогні твого міста сховають мене
|
||||
2. |
||||
|
Ночь, улица, фонарь, аптека,
Бессмысленный и тусклый свет.
Живи еще хоть четверть века -
Все будет так. Исхода нет.
Умрешь - начнешь опять сначала
И повторится все, как встарь:
Ночь, ледяная рябь канала,
Аптека, улица, фонарь.
|
||||
3. |
Письма
02:07
|
|||
|
Письма снова и снова ранят,
И сотрясают пыль моих шагов,
Фразы ложатся на одеяло,
Им не достичь грудей твоих высот,
Давай же, рви свой крик,
И эти строки,
За этот яркий миг ты, как угли,
На простынях остынешь.
|
||||
4. |
||||
|
Белый голубь черной стрелою,
Снова и снова будет пробит,
Белые перья - признаки горя,
Чем больше перьев, тем больше обид,
Белые перья - знаки разлуки,
Сердца костер снова дымится,
Лети выше неба, протягивай руки,
Чтоб снова упасть, чтоб снова разбиться.
|
||||
5. |
Дитя, потерянное всеми
02:32
|
|||
|
Всё это было, кажется, в последний,
В последний вечер, в вешний час...
И плакала безумная в передней,
О чем-то умоляя нас.
Потом сидели мы под лампой блеклой,
Что золотила тонкий дым,
А поздние распахнутые стекла
Отсвечивали голубым.
Ты, выйдя, задержался у решетки,
Я говорил с тобою из окна.
И ветви юные чертились четко
На небе — зеленей вина.
Прямая улица была пустынна,
И ты ушел — в нее, туда...
Я не прощу. Душа твоя невинна.
Я не прощу ей — никогда.
|
||||
6. |
||||
|
Мені сказали в саду дерева,
Тут твоє місце, у тіні потреба,
Сховати тіло і душу від спеки,
Крізь крону пізнати зорі далекі.
І радує око ласкаве гілля,
Під кленом стрічає дівчина моя,
З мотузки тугої я сплів її сам,
Окропить, як вперше, мене вечірня роса.
Повис на ній без вагань, як завжди хотів,
Повис, коли небо набралось червоних тонів.
|
||||
7. |
Паперовий корабель
02:39
|
|||
|
Паперовий корабель наповнений сум'яттям,
З почуттями на в клітинку палубі зім'ятій,
Залишений на призволяще,
Та із палким завзяттям,
В брудній канаві буде дрейфувати.
І цьому, колись величному, фрегату,
Спокійної гавані більше не знати,
Його, колись могутній, грот,
Лиш сум та розпач будуть роздувати.
Та лиш один зухвалий подув вітру -
Розбита мачта, зломана щогла,
На ранок залишки паперу,
В баюрі розволочить дітвора.
|
||||
8. |
||||
|
Вже не знаю, чим пахне цей цвіт,
Ледь прикритий чорним шматтям,
Стільки марно загублених літ,
Бачив в ньому своє майбуття,
За нього, піднявши пляшку вина,
Стільки раз брався до зброї,
Кидався у герць, та тільки до дна,
Напився своєї крові.
Мій чудовий коханий цвіте,
Хай твої нудотні шати,
Знову рве і розносить вітер,
На твої гидкі квіти я буду блювати.
|
||||
If you like Good Mourning!, you may also like:
Коли ми були разом
by Я стану краще
Great, gutsy rock & roll from Kyiv, where radiant guitars surround triumphant vocal melodies.
go to album
Artificial Bouquet
by Frail Body
New on Deathwish, explosive screamo from this Illinois band, full of scalding riffs and searing vocals.
go to album
Their raw production elevates this Helsinki band's energetic style of emo, packed with math rock-inspired dynamics and charging melodies.
go to album
Derramar | Querer | Borrar
by MASSA NERA
Massa Nera makes '00s-style screamo that strikes a balance between delicate intricacy and heavy passion.
go to album
Ataraxy
by Sadness / To Be Gentle
Atmospheric black metal band Sadness and experimental screamo band To Be Gentle channel intense emotions on this split single.
go to album
Eve Beeker of screamo band To Be Gentle stretches her solo work in new experimental directions on this EP, a meditation on gender & healing.
go to album
Toronto band Respire deliver a post-hardcore tour de force on the largest scale possible, orchestrally rich and incessantly uncompromising.
go to album
